P. Židonio nuotr.

Прапор захисників Бучі надихає на подвиги

З моменту, коли рік тому, 24 лютого 2022 року, російська армія напала на Україну, українець, який проживає у Паневежисі Євген Вітошко, привіз близько десяти тонн гуманітарної допомоги, зібраної місцевими жителями, на свою Батьківщину.

Для захисників свободи було доставлено їжу, медикаменти, спальні мішки, матраци, навіть москітні сітки. Серед усіх інших речей – неповторна старовинна військова амуніція, яку збирав колекціонер з Паневежиса декілька років і подарував бійцям на початку війни.

„Коли українці запитали мене, як вони можуть віддячити Паневежису за допомогу, я попросив їх національний прапор. Мені передали прапор з підписами Бучівських захисників, який пережив всі жахіття війни. На сьогодні деяких з них, вже немає в живих. Я показую цей прапор спонсорам, які допомагали мені. Хочу наголосити, що жоден житель м.Паневежис, до якого я звертався, не відмовив мені в допомозі, і отримував я її навіть більше, ніж просив“, – розповів Є. Вітошко.

J. Vitoško asmeninio archyvo nuotr.

Безліч добрих справ

Є. Вітошко понад сорока років працював у поліції, займав посаду заступника керівника поліції Паневежиса. Тепер він є членом ветеранської асоціації поліції Литви.

Євгеній народився у місті Рівне на Україні, вивчав право у Вільнюсі, а до Паневежиса його привело кохання. Те, що робить цей чоловік, безперечно, рівнозначне героїчним вчинкам. Але сам Є. Вітошко відхрещується, що не робить жодних героїчних вчинків, лише трохи ризикуючи, допомагаючи бійцям за свободу. Він стверджує, що дуже щасливий, що так багато жителів м.Паневежис готові допомогти бійцям.

Jevgenijus Vitoško. P. Židonio nuotr.

Транспортує до кордону

Євгеній збирає благодійність для бійців, які захищають Україну в околицях міста Рівне. Він доставляє її до кордону між Польщею та Україною, а там українці самі приїжджають її забрати. „Коли я перетинаю кордон і заїжджаю до України, не можу зателефонувати їм, оскільки росіяни або їхні послідовники прослуховують розмови. В Україні підривають багато мостів, тому їздити в глибину країни не рекомендується“, – заявив Є. Вітошко.

Під час спілкування з Євгенієм, його телефон не переставав дзвонити. Підприємці постійно дзвонили, щоб повідомити, що саме вони пожертвували та домовитися про організаційні питання. „Я дуже щасливий, коли я доставляю те, що потрібно бійцям за свободу. Ніхто не зупинить мене від надання допомоги їм“, – наголосив Є. Вітошко.